Переклад українською з японської: 休止
Словник: main
休止
動詞
1 балакати, віяти, говорити, дихати, дмухати, дути, жити, зітхнути, казати, мешкати, мовити, існувати.
3 бити, відкорковувати, відпасти, відучувати, дисциплінувати, дресирувати, ділити, здавати, зламати, зламувати, зломити, класифікувати, ламати, навчати, об'їжджати, обривати, ослабити, ослабшати, перервати, переривати, побити, поділяти, поривати, порушити, порушувати, послабити, приборкувати, привчати, прокладати, підрозділяти, підірвати, рвати, розбивати, розбити, роздруковувати, розжалувати, розламати, розмикати, розмінювати, розоряти, розпечатувати, розривати, розступатися, розтрощити, розтрощувати, розчленовувати, розірвати, руйнувати, рятувати, товкти, тіпати.
5 відпочивати, відпочити, держати, засновувати, класти, лежати, покладати, спати, спочивати, тримати.
名詞
4 визволення, втішання, допомога, звільнення, зміна, змінювання, контраст, переміна, полегшення, поміч, підкріплення, рельєф, рельєфність, розмаїття, розмаїтість, розрада, різноманітність, чіткість.
5 витримка, відтягнення, з'єднання, зв'язок, зупинення, зупинка, опертя, опора, перебування, поєднання, підтримка, стоянка.
7 відпочинок, залишок, неділя, опертя, опора, пауза, передих, перепочинок, перерва, покій, підпірка, підставка, решта, рештка, смерть, сон, соня, спокій, спочинок, стійка, упор.
11 змога, зміна, ламати, мир, можливість, нагода, обмовка, отвір, пауза, переміна, перерва, повідомлення, поломка, помилка, пролам, проривання, розкол, розрив, розірвання, світ, спроможність, трощити, тріщина.